Ксенія Мішина про кохання й кар'єру: «Я хочу мати все»

Коли професія зустрічається з кохання: виклик сучасної жінки

Вибір між кар'єрою й особистим щастям — одна з найдавніших дилем, що мучить не лише рядових людей, але й зірок екрану. На червоному хіднику великого кінофестивалю акторка Ксенія Мішина дала неочікувану і водночас радісну відповідь на це болюче питання. Вона переконана: не потрібно жертвувати ні творчістю, ні коханням — все це можна мати одночасно. Її позиція викликає як захоплення, так і роздуми про те, як насправді побудовано женщинське щастя.

Щира сповідь акторки на ОМКФ-2026

17-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбувся у столиці з 27 серпня до 4 вересня, зібравши на червоні доріжки найпопулярніших діячів українського кінематографа. Саме там журналісти спілкувалися з учасниками та гостями, задаючи їм питання про мистецтво, життя та відносини.

«Що для мене зараз важливіше? Навіщо обирати? Я хочу бути великою акторкою і хочу велике кохання. Нехай буде все одразу. Чому ми завжди повинні обирати? Я хочу, щоб у мене було все!» — сказала Ксенія Мішина.

Ці слова висловлюють позицію значної частини сучасних жінок, які відмовляються від традиційної логіки «або-або». Мішина уявляє свідомість покоління, яке вважає, що досягнення в мистецтві й глибокі почуття — це не конкуруючі цілі, а взаємодоповнюючі аспекти повнокровного життя.

Як інші зірки розглядають баланс у житті

На фестивалі присутні й інші відомі театральні та телевізійні особистості, кожна з яких має своє бачення балансу між професією й приватним світом.

Олексій Суровцев звернув увагу на особливу атмосферу, що панує на фестивалі цього року. Актор наголошував: навіть під час розмов з журналістами чути було звуки вибухів у місті. Однак це не зупиняло учасників і глядачів від участі в культурному житті.

• Суровцев підкреслив значущість того, що мистецьких заходів продовжуються попри складну безпекову ситуацію
• Фестиваль став для нього символом того, що життя в Україні не зупиняється
• Можливість спілкування, кінопросмотрів і зустрічей набуває особливої цінності в такі часи

Наталка Денисенко пропозицію журналістів охарактеризувати власне життя у вигляді кінематографічного жанру розцінила творчо. Вона обрала трагікомедію — жанр, який дозволяє одночасно плакати й посміхатися, вловити боль і легкість буття. Такий вибір відбиває складність людського досвіду, особливо в перевірені часи.

17-й ОМКФ: програма й масштаб 2026

Цьогорічний фестиваль розгорнув масштабну програму, яка охоплює різні жанри й тематики. Вперше за низку років через безпекову обстановку кінофестиваль, традиційно пов'язаний з Одесою, відбув у Києві. Це був уже третій рік підряду, коли дійство переносилось до столиці.

Основними локаціями фестивалю стали кінотеатри:

1. «Жовтень» — один із главних майданчиків
2. «Оскар» — другий основний кінозал

Конкурсні програми та секції

До національного конкурсу увійшли 14 українських фільмів:

• 4 ігрові стрічки
• 10 документальних проєктів

Більшість фільмів торкаються актуальних тем: війна й її наслідки, людська стійкість, пам'ять про втрачене, пошук прямих шляхів у майбутнє.

У Міжнародному конкурсі змагаються ще 14 фільмів з різних країн світу, пропонуючи глядачам глобальну перспективу кіномистецтва.

Спеціальні програми й ретроспективи

Окрім конкурсної частини, організатори припасували кілька спеціальних проєктів:

• «Фокус на Грузію» — презентація грузинського кінематографа
• «Фокус на Ізраїль» — вибір найцікавіших ізраїльських робіт
• «Жінки у війську: 8 років видимості» — програма про жінок-воякинь і їхню роль
• «Фестиваль фестивалів» — 8 фільмів, нагороджених на престижних міжнародних фестивалях (Канни, Венеція, Карлові Вари, Таллінь, Sundance)

Особливу честь отримав режисер-документаліст Сергій Буковський, якому присвячена окрема ретроспектива його найзначніших робіт.

Професійна секція Film Industry Office

Крім публічної програми, фестиваль містить серйозну робочу частину для кінопрофесіоналів. Film Industry Office працювала з 28 серпня до 3 вересня, організовуючи:

• Майстер-класи й воркшопи для режисерів, продюсерів, сценаристів
• Питчинги українських кінопроєктів перед міжнародними інвесторами
• Мережеві заходи для розширення кооперації в індустрії

Ці ініціативи спрямовані на підтримку розвитку українського кіно і створення умов для міжнародної кооперації навіть під час воєнного часу.

Гасло фестивалю й дух опору

17-й ОМКФ проходив під гаслом «Свобода в нашій ДНК» — фразою, що резонує з переживаннями українського суспільства. Це слово не просто гарна декларація: воно відбиває реальність, у якій мистецтво й культура стають актом опору й заявою про те, що дух народу не зламати.

Попри авіаційні тривоги й складну воєнну обстановку, фестиваль знову довів, що культура жива і потрібна людям.

Кожен глядач, який зайшов до кінозалу, й кожен учасник червоної доріжки передали послання: в Україні творчість продовжується, людські зв'язки залишаються цінністю, а мистецтво служить маяком сподівання.

Чому таке кіно й такі розмови важливі?

Фестивалі на кшталт ОМКФ виконують кількох критичних функцій одночасно. По-перше, вони забезпечують платформу для українських творців показати світові своє мистецтво. По-друге, вони дають глядачам можливість відчути спільноту й приналежність. По-третє, вони залучають міжнародну увагу до України як до живої культури, а не лише як до країни у воєнному конфлікті.

Розмови на червоних доріжках — таких як щира сповідь Ксенії Мішини — несуть особливу силу. Вони показують, як найзвичайніші дилеми людського життя залишаються актуальними й важливими навіть в умовах, де йдеться про виживання нації. Бажання мати кохання й кар'єру, прагнення балансу між різними сферами — це не легкомисленність, а прояв віри в те, що повна й щаслива людська комунікація можлива й нелегко потрібна саме тепер.

На що звернути увагу при виборі фільмів ОМКФ-2026

Якщо ви розглядаєте можливість відвідати покази:

• Починайте з національного конкурсу, щоб зрозуміти, над якими темами працюють українські творці
• Дослідіть спеціальні програми — там часто приховуються справжні перлини
• Не пропустіть документальні фільми про войну: вони пропонують складні й різноманітні погляди
• Проглядніть програму «Фестиваль фестивалів» — все там перевірене найменш авторитетними фестивалями світу

Висновок: мати все й бути собою

Позиція Ксенії Мішини про те, що не потрібно вибирати між кар'єрою й коханням, звучить як оптимістична маніфестація для нового покоління. Замість того щоб розділяти життя на частини й вибирати, яку з них поціноувати більше, сучасна жінка-творець говорить: я можу бути як визнаною акторкою, так і коханою людиною. Я можу творити мистецтво й будувати родину. Я можу боротися за мрії й насолоджуватися любов'ю. Це не утопія — це річ можлива, якщо не сліпо слідувати давнім стереотипам.

17-й ОМКФ, проведений в умовах неоголошених викликів, став ще одним доказом того, що українське мистецтво й українське суспільство мають не лише волю до опору, але й дерзну наміру жити повномасштабним, радісним, багатогранним життям. Фестиваль виявив, що творчість, кохання, братерство й спільноти — це не розкіш, а необхідна частина людської гідності.