Жіночі примхи

Інтернет журнал для жінок!

Вчимося спілкуватися з однолітками


Хто сказав, що дітям живеться легко? Вміли б малюки висловлювати свої почуття і думки нарівні з дорослими, ніхто б не посмів цього заявити. Бути трьохлінім дуже складно: перша криза, нові люди і, найголовніше, — він йде в дитячий садочок, де доводиться спілкуватися з однолітками. Батьки наївно вважають, що у дитини абсолютно не виникне проблем з дітьми. Адже він такий тямущий і сміливий малюк, запросто може підійти до дорослого і почати з ним розмовляти. Але з однолітками все зовсім інакше. Це зовсім не дивно, адже дорослих малюк бачить щодня з самого народження, а от однолітки з'являються в його житті рідше, і він ще не знає, що це і навіщо. Дитині потрібна підготовка до соціалізації, оскільки потреба спілкуватися з однолітками у нього з'явиться тільки років в 4-5, а до цього йому цілком вистачить спілкування з родиною. Якщо малюка не готувати до відвідування дитячого садочка, може виникнути багато серйозних психологічних проблем. Так, безумовно, малюк спілкується з іншими дітьми на прогулянках, днях народження, в розвиваючих групах. Але в будь-якій з цих ситуацій він точно знає, що батько поруч і в разі чого — захистить від усіх напастей. Він спокійний, а значить, щасливий і може спілкуватися в своє задоволення. Навчити дитину спілкуватися можна на власному прикладі. Бачачи діалоги батьків, він вибудовує в голові модель поведінки і спілкування. Але й ігри з дитиною — відмінні помічники в цьому нлегкому починанні. У ході гри потрібно пояснювати, де і які помилки зробив малюк, де слід бути мовчазнішим, де сміливіше і де менш жадібним. Але й не забувати хвалити, коли він повів себе правильно. Граючи, дитина навчиться таким важливим речам, як співчуття, співпереживання, пошук компромісу, поступливість, захист власних інтересів та багато іншого.

Найголовніше, що повинна розуміти дитина, так це те, що їй необхідно поводитись з іншими так, як хоче, щоб водились з нею. Іншими словами, якщо дитина не хоче, щоб її ображали, то і вона не повинна ображати, хоче, щоб йому посміхалися, значить, і вона повинна посміхатися, і так далі. Варто навчити малюка правильно реагувати на образи і правильно відстоювати свої інтереси. Він не повинен придушувати інших дітей так само як і кидатися з кулаками на кривдника. Дуже важлива самоіронія, яка зможе виручити його в багатьох життєвих ситуаціях. Так йому буде простіше ставитися до своїх недоліків і приймати оточуючих такими, які вони є насправді. Спільна праця і творчість об'єднують. Діти найпростіше сходяться один з одним, коли у них є спільна справа, на благо якої вони стараються. А якщо процес йде успішним, то це 99% успіху в об'єднанні і фундамент майбутньої дружби. Але ні в якому разі не варто пускати цю ситуацію на самоплив, батьки обов'язково повинні допомагати малюкові у вирішенні його «великих» проблем у спілкуванні з однолітками. Але тільки не варто використовувати принцип для навчання плаванню — «закинути подалі, і нехай пливе». Тобто приводити дитину на величезну ігрову площадку і залишати її там одну серед пустуючих дітей не потрібно. Усі діти різні, когось залучить велике скупчення дітей, і він радісно кинеться в гру, а когось налякає настільки, що він ще дуже довго буде відмовлятися виходити на вулицю. До кожного малюка потрібно шукати свій підхід у вирішенні цієї проблеми. Але є один перевірений роками засіб, який підійде будь-якій дитині. Починати спілкування потрібно з малого. Напевно у кожного є знайома сімейна пара з дитиною-ровесником. Можна запросити їх в гості і влаштувати малюкам творче знайомство. Це буде першим вдалим кроком у навчанні дитини спілкуванню з однолітками.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*