Жіночі примхи

Інтернет журнал для жінок!

Ротавірусна інфекція: коротко про головне

Особливо страждають від цієї інфекції діти віком від шести місяців до двох років. Причина такої ситуації криється у відсутності імунітету в даній віковій групі: антитіла, отримані від матері, вже частково вивелися з організму, а своїх власних ще поки немає зовсім. Також частіше хворіють літні люди, зазвичай старше 60 років. У дорослих же ротавірусна інфекція протікає в легкій формі. Причому, як правило, більшість людей захворюють протягом декількох зимових місяців з лютого по квітень. Ризик зараження набагато вище під час гострої стадії хвороби, і залишається досить великим доти, поки віруси не перестають виявлятися в калі (зазвичай цей період триває не більше восьми днів). В окремих випадках (наприклад, у недоношених дітей), цей час може бути більше.

Назва «ротавірус» походить від латинського слова, що означає «колесо». Таке ім’я вірус отримав через характерну форму мікроорганізму під електронним мікроскопом. Існує сім різних серологічних груп вірусів, кожна з яких розділена на кілька підгруп. Найбільше значення в світі належить ротавирусам серогрупи А. Ротавіруси, як правило, передається від людини до людини фекально-оральним шляхом (при недотриманні правил гігієни, при контакті – наприклад, рукостисканні – з іншою людиною, зараженою ротавирусами). Діти можуть заразитися через забруднених іграшок, особливо коли беруть їх в рот, починають облизувати і т.д. В якості джерела інфекції може виступати також забруднена питна вода та їжа, обсіменіння ротавирусами. Ротавіруси дуже стійкі поза організмом, щоб достовірно знищити їх потрібно використовувати великі концентрації дезінфікуючих засобів.

Маленькі діти через відсутність імунітету особливо сприйнятливі до цього захворювання, тому у них ризик зараження найбільш високий. Тільки протягом перших років життя вони зустрічаються з цими інфекційними агентами, а їх імунна система вчиться захищатися від них за допомогою спеціальних антитіл. Однак імунітет виробляється строго специфічний, а так як існує безліч різних типів ротавірусів, завжди можна захворіти повторно.

Перші симптоми інфекції з’являються в проміжок часу від одного до трьох днів після зараження. Виникає діарея різного ступеня тяжкості (залежно від кількості і патогенності збудника). Стілець при цьому водянистого характеру, в клінічній картині можуть бути ознаки зневоднення. Також спостерігається лихоманка (до 39-40 градусів у важких випадках), болі в животі, блювота. Приблизно у половини хворих різко виражені слабкість і задишка. У чималому ступені ці симптоми обумовлені інтоксикацією.

Діагностика ротавірусних інфекцій непроста. У багатьох випадках вона грунтується лише на скаргах і типових симптомах. Інструментально можна виявити ротавіруси в калі хворих. Використовуються і серологічні реакції, наприклад імуноферментний аналіз (ІФА), однак цей спосіб діагностики, особливо для масового застосування, абсолютно не придатний, тому що доріг і часто дає помилкові результати через великі розмаїття збудників ротавірусної інфекції.

При лікуванні ротавірусної інфекції важливо дотримувати питний режим, тобто споживати рідини та мінеральних солей приблизно стільки, скільки ви їх втрачаєте. Діти з важким перебігом інфекції (а їх близько половини) обов’язково повинні бути госпіталізовані – самолікування тут неприпустимо. При правильно призначеної терапії в лікувальному закладі прогноз абсолютно сприятливий – смертність в цьому випадку не більше 0,1%.

Профілактика ротавірусної інфекції зводиться до виконання таких нескладних дій, як виняток контактів із хворими (якщо їх не уникнути, слід ретельно мити руки, а потім обробляти дезинфікуючим розчином). Це особливо актуально після сповивання немовлят і маленьких дітей. Існують і вакцини для специфічної профілактики ротавірусної інфекції, однак вони досить дорогі і не всім доступні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*