Жіночі примхи

Інтернет журнал для жінок!

ЛІКУВАННЯ ХОЛАНГІТУ

Холангіт – це захворювання, яке характеризується наявністю запальних процесів у жовчних протоках печінки. При цьому разом із захворюванням у людини виникають диспепсичний і больовий синдроми. Холангіт вважається досить поширеною хворобою, причому останнім часом дане захворювання стало зустрічатися приблизно на 40% частіше, ніж раніше.

Види

Залежно від виду запалення розрізняють катаральний, гнійний, некротичний і дифтеритический холангіт.

При катаральному холангіті зазвичай спостерігається набряк слизової жовчних проток. Якщо це не лікувати, то запалення буде вже хронічним з утворенням в протоках рубців і подальшим звуженням самих проток.

Некротичний холангіт зазвичай розвивається через те, що в жовчні протоки потрапляють ферменти підшлункової залози. Через дію цих ферментів формуються ділянки змертвіння тканин слизової оболонки жовчних шляхів.

Що стосується гнійного холангіту, то він нерідко зачіпає спільно і печінку, і жовчний міхур. При даному виді захворювання жовчні протоки заповнюються гноєм, який змішаний ще з жовчю.

Дифтеритичний холангіт зазвичай характеризується появою виразок на слизовій оболонці жовчних шляхів, після чого вони мертвіють. При цьому руйнуються стінки жовчних проток, і навколишні протоки тканини піддаються гнійному розплавленню.

Причини

Прийнято виділяти гостру, хронічну і склерозуючу форму холангіту. Кожна з цих форм захворювань відрізняється причинами виникнення, симптомами і клінічним перебігом.

Так, причиною гострого холангіту зазвичай є проникнення в жовчні протоки печінки одноклітинних паразитів і безлічі бактерій. Ці мікроорганізми потрапляють в протоки зазвичай з просвіту жовчного міхура або кишечника. З інших частин організму в протоки мікроорганізми потрапляють набагато рідше. Зазвичай це відбувається з потоком крові або лімфи. Що стосується самих мікроорганізмів, то збудниками холангіта найчастіше стають наступні мікроорганізми: клебсієли, кишкова паличка, лямблії, ентеробактерій, бактероїди і ентерококи. Також збудниками холангита можуть бути шистосоми і опісторхи.

У людей, які мають які-небудь порушення відтоку жовчі, холангіт розвивається практично завжди. Зокрема, холангіт часто виникає у людей страждаючих холециститом, жовчнокам’яної хворобою, пухлиною печінки і аскаридозом. Саме порушення відтоку жовчі призводить до того, що створюються умови для поселення в протоках печінки шкідливих мікроорганізмів. Розмноження патогенних мікроорганізмів призводить до розвитку гострого холангіту.

Нерідко холангіт виникає при утворенні в протоках у хворого жовчних каменів. Крім того, причиною розвитку захворювання можуть стати рубцеві звуження жовчовивідних шляхів, які зазвичай з’являються після видалення кіст, пухлин і при хронічному холециститі.

Склерозуючий холангіт по суті є формою аутоімунного захворювання. Дана форма хвороби характеризується тривалим запальним процесом, який повільно, але вірно прогресує. Цей процес призводить до поступового закриття жовчних проток, що в свою чергу сприяє розвитку цирозу печінки. Первинний склерозуючий холангіт характерний для людей страждаючих хворобою Крона або виразковим колітом. Такий вид холангіта не лікується, а тільки повільно прогресує і приблизно через десять років призводить до досить тяжких проблем зі здоров’ям, які можуть призвести навіть до летального результату.

Що стосується хронічного холангіту, то ця форма хвороби часто виникає у людей, які перенесли гострий холангіт. Крім того причиною формування хронічної форми захворювання може стати хронічний процес, при якому у хворих періодично повторюються напади холециститу, панкреатиту і гастродуоденіту.Помічено, що хронічний холангіт найчастіше виникає в літньому віці.

Симптоми

 Залежно від форми захворювання розрізняються і його симптоми. Так, гостра форма хвороби зазвичай виникає раптово. В цьому випадку у хворого відзначаються такі симптоми як підвищена температура до 40 градусів і озноб, сильні больові відчуття в області правого підребер’я. Ці болі чимось нагадують болю при жовчній кольці. Больові відчуття можуть відзначатися не тільки в цій галузі, а й поширяться вище, а саме можуть доходити до шиї і правого передпліччя. Іноді болі віддають в праву лопатку. Якщо настає інтоксикація, то у хворого відзначається втрата апетиту, загальна слабкість, сильні головні болі, блювота і нудота.

При хронічній формі захворювання больові відчуття зазвичай менш виражені, але якщо в жовчних протоках є камені, то болі можуть бути досить інтенсивними. Крім того при хронічному холангіті відзначається загальна слабкість, шкірний свербіж, швидка стомлюваність і періодично може підвищуватися температура. Крім цього у таких хворих часто відзначається потовщення кінчиків пальців і почервоніння долонь.

Діагностика

Для того щоб діагностувати захворювання, хворому призначаються такі процедури як ультразвукове дослідження (УЗД) печінки, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна холангіографія, загальний аналіз крові та сечі, біохімія, аналіз калу на яйця глистів. Крім того, для діагностики цього захворювання використовують дуоденальне зондування, яке проводиться для того, щоб дослідити жовч, визначити збудника хвороби і виявити чутливість збудника до антибіотиків, що допомагає при підборі лікування. Крім того, для діагностики холангіту нерідко використовується ендоскопічна ретроградна холангіпанкреатографія.

Лікування

При загостренні захворювання лікування холангіту необхідно проводити в стаціонарі. При цьому хворий повинен знаходитися під постійним наглядом лікаря. Адже у такого пацієнта високий ризик виникнення необхідності проведення операції.

Лікування зазвичай підбирається лікарем залежно від ступеня порушення відтоку жовчі. Тому використовуються як консервативні, так і хірургічні методи лікування. Так, медикаментозна терапія проводиться тільки тоді, коли для відтоку жовчі з жовчного міхура немає ніяких механічних перешкод, таких як камені. Для усунення запального процесу призначаються антибіотики широкого спектру дії з тетрациклінового ряду.

Також використовуються антибіотики з групи сульфаніламідів. Такі препарати зазвичай вводяться внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Зазвичай лікування холангіту антибіотиками триває як мінімум десять днів. Багатьом хворим для виведення з організму токсинів необхідна спеціальна дезінтоксикаційна терапія. Для цього краще всього використовувати 5% розчин глюкози, реополіглюкіну і фізіологічного розчину, які вводиться внутрішньовенно.

Хворим з гострою формою захворювання призначаються спазмолітики, які допомагають уникнути застою жовчі в жовчному міхурі і в його протоках. Крім того, для поліпшення травлення призначаються ферментні препарати. Якщо хворого турбують сильні болі, то йому підбираються антибіотики. Болі при холангіті можуть бути схожі на ниркову або печінкову кольку.

Для лікування хронічної форми холангіту, в період ремісії призначаються такі фізіотерапевтичні процедури як УВЧ-терапія та діатермія. Крім того, таким хворим показані різні теплові процедури, які проводяться в багатьох санаторіях. Корисна буде лікувальна фізкультура. Коли консервативне лікування не дозволяє домогтися істотних поліпшень стану хворого, розглядається питання про необхідність оперативного лікування. Сьогодні найчастіше як оперативного лікування холангіту використовується ендоскопічна методика.

Будемо вдячні за оцінку.
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Оцінок немає)
Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*